09 лютого 2020

Дистанційне навчання. 9.02.2020

Літературне читання
Одним з найяскравіших автобіографічних творів Лесі Українки є вірш «Давня весна». Цей вірш входить до циклу «Мелодії». Весь цикл складається з 12 віршів. Вони писалися протягом 1893 і першої чверті 1894 p., коли поетеса жила в Києві. У 1899 році були надруковані у збірнику «Душа і мрії».

Вивчіть напам'ять!




Ознайомлення з навколишнім світом




Українська мова
На цій сторінці ти знайдеш відео по темі: "Вимова та правопис прикметників із суфіксами – -ськ-, -зьк-, -цьк-".
Дивись: вступ, теоретичний матеріал, вправи.  Перехід - по стрілочкам над відео (праворуч - ліворуч).

Запам'ятай:


Математика
На логіку, кмітливість

Дистанційне навчання. 4.02.2020

Шановні діти, запрошую вас до виконання завдань.

12 березня
Українська мова

Математика

Пропоную переглянути презентацію і розв`язати задачі

https://drive.google.com/open?id=1es-6aaEU8cRqcmu3PEMB5Xy9JZKfEiiR








Літературне читання

Перш ніж навчитися читати вірші для інших людей, важливо навчитися читати їх для себе. Так, так, не дивуй­ся, це не так просто.
Мороз і сонце -— день прекрасний!
Що ти бачиш з першого погляду? Добре знайомі букви, розділові знаки. Якщо в тебе гарна зорова пам’ять, ти од­разу запам’ятаєш цей малюнок — із букв і знаків — і дово­лі легко «зазубриш» навіть цілий вірш. І… так само легко забудеш його — «картина» із букв і знаків неміцна, вона нічого не дає твоїй уяві і не може залишитися в пам’яті.

А ось якщо ти згадаєш, як сам одного разу зимовим ран­ком, прокинувшись, підійшов до вікна й побачив, як
Під голубими небесами
Скрізь чарівними килимами
На яснім сонці сніг лежить..,
І як тобі захотілося одразу ж пробігтися по цьому сні­гу й зліпити сніжку, — ось така картина тебе розвеселить і закриє собою всі букви та знаки. І слова зубрити не тре­ба буде — вони самі запам’ятаються, як позначення живої картини: «День прекрасний!»

Якщо хочеш перевірити правильність такого способу, заплющ на хвилину очі й згадай найяскравіший сонячний ранок. Згадуючи, уявляй і не поспішаючи читай уголос вірші.
Ти запитаєш, чому я сказала «не поспішаючи»? По-перше, щоб устигнути дуже чітко побачити картину: ранок, вечір або що-небудь інше, те, про що написав поет. А по- друге, щоб слухачі не кричали тобі: «Голосніше!» І справа тут не в тому, що ти говориш тихо. А в тому, що ти го­вориш нерозбірливо, — розповсюджена помилка у малень­ких читців. А нерозбірливість — від поспішності, від «про­ковтування» окремих звуків і слів.

Тому зовсім не треба кричати. Цілком достатньо того голосу, яким ти говориш у житті. Але промовляти вірші спробуй удвічі повільні­ше, ніж говориш удома або в школі з товаришами. Нумо, спробуй! І не заспокоюйся доти, поки сам не побачиш усе, що стоїть за віршем, і не навчишся слухати себе.

Саме це я і мала на увазі, коли писала, що спочатку потрібно навчи­тися читати вірші для самого себе.


(Актор Я.Смоленський)